ЦИФРОВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА
Автори: Джуліан Скотт
Під час ізоляції1 дехто з вас, можливо, натрапляв на оповідання Е.М. Форстера «Машина зупиняється», яке неодноразово згадувалося в новинах завдяки його надзвичайному передбаченню. У творі, написаному в 1909 р., за п'ять років до катастрофічної Першої світової війни, автор описує світ майбутнього, де люди «самоізолюються», спілкуються один з одним через екрани і керують середовищем своїх відокремлених приміщень, користуючись кнопками, які створюють реалістичні відчуття звуку, запаху та кольору.
Все це дуже нагадує не тільки наш спільний досвід ізоляції, але й більш загальний феномен «цифровізації» (коли більшість сфер суспільного життя організовані навколо цифрових технологій та медійних інфраструктур), який лише посилила пандемія Covid-19. З її початком світ майже кожної людини став більш цифровим: громадські заходи, сімейні зустрічі, університетські курси та навіть звані обіди регулярно проводяться з використанням Zoom або аналогічних онлайнових платформ. Як і в оповіданні Форстера, в такий спосіб ми контактуємо з іншими людьми, але це не те саме, що спілкування наживо: «Я бачу на оптичному диску щось схоже на тебе, але це не ти. Я чую по телефону щось схоже на твій голос, але й це не ти».
Проте навіть до пандемії це явище активно розвивалося, особливо серед молоді, яка більшу частину свого життя проводить у соцмережах чи грає в комп’ютерні ігри, втрачаючи досвід реального людського спілкування. Телебачення ще до появи інтернету почало руйнувати традицію «сімейних обідів», і з розвитком технологій кожна дитина, як правило, мала телевізор у своїй кімнаті (а тепер електронний гаджет із підключенням до інтернету).
В останні роки цифровізація стає дедалі більш витонченою і складною, особливо з появою штучного інтелекту (ШІ). Застосунки є скрізь і для всього: побачень, планування подорожей, банківських справ, контролю здоров’я і фізичної форми... Багато з них значно полегшують наше життя (все під рукою й доступне одразу) та потенційно є ефективнішими й вигіднішими для бізнесу. Існують застосунки для автострахування, які аналізують пошкодження транспортного засобу й визначають суму страхового відшкодування, часто не вимагаючи участі оцінювача; розробляються також медичні застосунки для обстеження пацієнтів, що зменшує навантаження на лікарів і медсестер.
Усе це важливо, однак виникають, як мінімум, дві небезпеки: дегуманізація та втрата конфіденційності, з чим пов'язані загроза безпеці даних і «керованість». Останнє явище викликає велике занепокоєння деяких старожилів цифрової індустрії, таких як колишній співробітник Google Трістан Гарріс, який знявся в документальному фільмі 2020 року «Соціальна дилема». Він пояснює, як алгоритми, що використовуються для максимізації продажів і розширення ринків, можуть насправді змінювати й контролювати спосіб мислення людей. Люди, що проводять багато часу в інтернеті, ризикують легко потрапити у так звані «ехо-камери» і «бульбашки», де вони отримують лише ту інформацію, яка їм подобається і з якою вони згодні, тому, зрештою, вони думають, що їхнє світобачення є єдино правильним. Згодом це може призвести до протистоянь і навіть жорстокості, спрямованої на тих, хто насмілюється думати інакше.
Ще одна небезпека цифровізації полягає в тому, що уряди контролюють технології і використовують їх для нагляду за своїми громадянами. Наприклад, це вже відбувається у Китаї, де феномен «соціальної довіри» був випробуваний у декількох провінціях. Якщо ви не пристосуєтесь до системи, ваш соціальний рейтинг довіри знизиться, вам буде складніше знайти роботу і ви можете стати соціально відторгнутим (до речі, це ще одна загроза, яку згадує Форстер). Але проблема полягає не в самих технологіях, а в тому, як люди їх використовують. Очевидно, що в цих питаннях бракує моралі, оскільки в нашому нинішньому світі «гроші вирішують все».
Продовжуймо насолоджуватися й економити час за допомогою наших застосунків, але не забуваймо про людське, адже те, що робить життя на Землі раєм або пеклом, – це ми, люди, і наш вибір.
Перекладач: Христина Вінтонів, Івано-Франківськ (ред. Ольга Герман)
1. Ізоляції під час карантину, введеного у зв'язку з коронавірусом Covid-19.