Новини астрономії

Новини астрономії за грудень 2018 року

70% бактерій живуть під поверхнею Землі

Найголовніша новина – результат 10-річної співпраці тисяч учених з усього світу. Відкриття було оголошено на щорічному зібранні Американського геофізичного товариства, але на нього звернули увагу астрономічні ресурси, бо воно стосується найголовнішої теми для всіх наук: життя.

Питання життя стосується всіх і кожного. Біологія вже давно знайшла спосіб побудувати спільне для всього живого на планеті (від бактерій до людини) дерево життя, модель гіпотетичного спільного пращура і за допомогою теорії молекулярного годинника вирахувати приблизний час появи життя на Землі: 3-4 млрд років тому. З появою нових даних ці моделі необхідно докорінно переглядати.

Нові дані про життя стосуються й астрономів. Один із напрямків астрономічних досліджень стосується пошуку позаземного життя, і від того, що науковці зможуть знайти на рідній планеті, безпосередньо залежить характер позаземних досліджень.

Результати, оприлюднені в грудні, показують, що під поверхнею Землі до глибини 5 км і до 10,5 км в океанах існує величезна екосистема, що складається з бактерій, архей і еукаріотів, яка може бути більшою за екосистему на поверхні Землі і в океанах. Сумарна маса вуглецю у знайдених екосистемах в 300 разів перевищує масу вуглецю всього людства, а якщо обмежитися бактеріями й археями, то 70% різновиду живе саме під поверхнею.

Нові відкриття змушують розширити умови, в яких існує життя. Лідером серед бактерій, здатних підтримувати життєдіяльність і розмноження при високих температурах, є Geogemma barossii, що живе в гідротермальних жерлах на морському дні. Температура в них сягає 121 °C.

Повний звіт про життя в надрах Землі очікується в жовтні 2019 року.

_{Бактерія Candidatus Desulforudis audaxviator, яка живиться воднем. Знайдена в Південній Африці в розломі, заповненому рідиною і газом, на глибині 2,8 кілометра. Джерело: Greg Wanger, California Institute of Technology, USA, and Gordon Southam University of Queensland, Australia}

 

Основний компонент ДНК вдалося синтезувати в умовах, подібних до космічних

В той же час ученим з дослідницького центру НАСА ім. Еймса вдалося відтворити космічні умови та синтезувати в них найважливішу для створення ДНК молекулу 2-дезоксирибози. Умови життя на Землі вкрай сприятливі для нас, людей, зокрема через те, що шкідливе для ДНК ультрафіолетове випромінювання фільтрується озоновим шаром на вході в атмосферу. Але той самий ультрафіолет необхідний і для створення основних хімічних сполук. В лабораторних умовах алюмінієві зразки були охолоджені майже до абсолютного нуля, поміщені в суміш парів води й етанолу (умови близькі до деяких областей у космосі) і нарешті опромінені ультрафіолетом. В речовинах, утворених таким чином, були знайдені різні сполуки, серед них - 2-дезоксирибозу. Провівши аналіз наявних на Землі залишків вуглецевих метеоритів, вчені не виявили на них безпосередньо 2-дезоксирибозу, але знайшли залишки дезоксицукрових кислот. Можливо, основна для побудови ДНК сполука присутня на інших метеоритах, що впали на Землю. Якщо це дійсно так, і 2-дезоксирибоза може утворитися у космосі, щоби потім потрапити на Землю метеоритним шляхом, то теорія панспермії (занесення життя із космосу) отримує більші шанси бути істинною.

_{Знімок серця туманності Лагуна від космічного телескопу «Hubble». Джерело: NASA, ESA, STScI}

 

Викривлений протопланетний диск у далекої протозорі натякає на те, що планети можуть формуватися в різних площинах

Масив радіотелескопів ALMA в Чилі допоміг побачити незвичайний протопланетний диск навколо молодої протозорі L1527 в сузір’ї Тільця на відстані 450 світлових років. Його особливість в тому, що він складається з двох частин, які обертаються навколо протозорі у різних площинах. Планети Сонячної системи розташовані майже в одній площині, з невеликими відхиленнями в межах 7 градусів. У випадку інших зоряних систем вчені спостерігають планетні системи зі значно більшими відхиленнями, проте природу цих відхилень важко було пояснити. Спостереження ALMA вперше дають можливість висунути теорію про те, що планети з великими відхиленнями площин траекторій, найімовірніше, сформувалися в таких умовах.

_{Викривлений протопланетний диск зорі L1527. Джерело: RIKEN}

 

Нова карликова планета Сонячної системи 2018 VG18 Farout

Пошуки дев’ятої планети Сонячної системи продовжуються. Скот Шепард з Інституту Карнегі заявив про знахідку нового об’єкта на околицях Сонячної системи. Цей об’єкт отримав офіційну назву 2018 VG18 і неофіційну Farout, що означає «Далекий». Він перебуває на відстані приблизно 120 астрономічних одиниць, його діаметр приблизно 500 кілометрів, він має рожевуватий відтінок. Згідно розрахунків, йому потрібно 1000 років, щоби здійснити один оберт навколо Сонця.

_{Відстань від Сонця до 2018 VG18 порівняно з іншими планетами й об’єктами Сонячної системи. Джерело: Roberto Molar Candanosa/Carnegie Institution for Science}