вул. Данила Щербаківського, 9А

Київ

  • Вінниця
  • Дніпро
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Київ
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Харків

ІСТОРІЯ ПРО КРИЛА

Автори: Яна Малига

Моя нова історія – стара.

Як світ, як вміння дихати, як зорі.

Вона лише збирає крам добра

Серед усіх вже пройдених історій.

 

Вона уявно поділяє світ

На дріб’язок і головну подію.

Коли розкриті крила на політ,

Не час вже навіть смикатись: «Не вмію…»

 

До того дня – усе, як і у всіх:

За розкладом життя, не розуміння.

Їй молодість свою укласти б в сміх,

А не стелити сіно для падіння.

 

Їй крила тихо видерли вночі.

В холодний січня вир вмістили долю.

Вона без них подалась вдалечінь,

Уклавши біль свою в прийдешню волю.

 

Свідомо хтось засуджував ходу,

В якій із часом спину вкрили шрами.

Коли її, ще зовсім молоду,

Життя тріпало різними вітрами.

 

Коли вона сама свої граблі

Уносила і вішала під стріху.

Коли навчалась бачити Далі,

І відрізняти сенс життя від гріху.

 

Їй вчителі траплялись день у день,

Вона ж їх вміння всотувала вдячно.

Хтось намагався влучити в мішень,

Хтось просто зловтішався необачно.

 

Пройшли роки. Загоїлось життям

Усе, що не потрапило у спомин.

Вона пішла шляхом не вороття,

Зібравши лише легкий вузлик втоми.

 

Вона сама вже вчила йти вперед,

І дітям вже відбілювала крила.

Чекала, поки прийде їх черед

Виходить в море, з піднятим вітрилом.

 

І вкотре вчилась жити навмання,

Тому, що серцю іншого не треба.

Адже життя, то не серцебиття,

А шлях, від нетрів пекла і до неба.

 

Зникали дні, помножуючи ніч.

Її дорослий погляд став відвертим.

І з ворогом зустрівшись віч-на-віч,

Вона могла його на попіл стерти.

 

Але їй знов ввижалося дівча

Із вирваними крильми в день зимовий.

Хоча туди й не має вороття,

У подумках верталась в січень знову.

 

І піднімалась сходами часУ

До заданої мріями вершини.

Оточення впливало на красу

І на період нової гостини.

 

Ельбрусу не було. Говерла – так!

Вона, без крил, дивилась на підніжжя.

І до вподоби всім прийшовся смак

Її неординарного навстіжжя.

 

Це потім вже випробування слав,

Її епоха викликів і вражень.

А хто б тоді, у той ще січень знав,

Що шрами стануть шляхом відображень?

 

І викарбують вдачу нелегку,

Збиратимуть десятки років досвід.

Щоб враз перетворити блискавку

В те, на що не звертав уваги досі.

 

Ось вся моя історія життя.

Без крил можливо підкорить висоти!

Якщо в житті немає вороття,

Задай собі одне питання: «Хто ти?»

 

І просто спробуй відповідь знайти,

Себе відверто вразити бажанням.

Щоб досягнути верху – треба йти,

Не витративши сил на жалкування.