Філософія буття українського селянина

20 січня – 24 лютого | Харків
цикл лекцій
 

Запрошуємо на цикл лекцій Михайла Красикова, присвячених філософії буття українського селянина. Лекції базуються на матеріалах, зібраних автором у численних фольклорно-етнографічних експедиціях, та архівних джерелах.

20.01 - Буття як філософія у традиційній народній культурі українців

27.01 - Магія як філософська практика у традиційній культурі українців

03.02 - Українська народна танатологія (філософія смерті)

17.02 - Дорога як філософема у народній культурі українців.

24.02 - Сни і дійсність у філософії буття українців

 

Автор:

Красиков Михайло Михайлович  – етнограф із 40-річним експедиційним стажем, фундатор етнографічного музею, культуртрегер, організатор наукових експедицій, конференцій, краєзнавчих конкурсів, художніх виставок, культурологічних фестивалів, дитячих фольклорно-етнографічних таборів, автор понад 600 наукових робіт з етнології, фольклористики, літературознавства, мистецтвознавства, музеєзнавства, педагогіки, культурології, краєзнавства, упорядник, науковий та літературний редактор понад 50 книг, серед яких «Українські сороміцькі пісні», «Українські жартівливі пісні», «Муравський шлях-97», «Нескучне: зустріч через століття», відкоментовані перевидання фундаментальних праць класиків етнології М.Сумцова, П.Іванова, С.Таранушенка та ін.

Лауреат Творчої премії Харківського міськвиконкому в галузі етнології та фольклористики ім. П.В.Іванова, лауреат біографічного довідника «Кто есть кто. Всемирное издание», Почесний член Спілки краєзнавців України.

 

Благодійний внесок: 30 грн*

* Зібрані кошти будуть використані на проведеня міжнародного пленеру «Місцями Зінаїди Серебрякової. Зміїв».

Попередня реєстрація: http://www.newacropolis.org.ua/register/filosofiia-buttia-ukrainskoho-selianyna-1483566725

 

Анотації до тем лекцій:

20.01 - Буття як філософія у традиційній народній культурі українців

Філософія людини традиційної народної культури – філософія повсякдення. Для селянина побут і буття злиті. Антагонізм їх неможливий.

Одне з найкращих визначень, що таке філософія, дав В. Біблер: «Філософія є культурою роздуму про можливість помислити початок буття». У такому випадку нема нічого більш філософського, ніж традиційна народна культура, оскільки носії її звернені до першопочатків буття щоденно, і не на рівні рефлексії, а екзистенційно. Не спекулятивним шляхом людина, занурена у традицію, ставить і вирішує філософські питання. Ставить їх життя – і селянин відповідає на них життям же, тобто філософським текстом стає щоденне існування, в якому найзвичайнісіньке виявляється сповненим глибокого сенсу, і смисл цей не просто пізнається і наслідується суб’єктом, а переживається ним як передумова і високий зміст власної екзистенції, безпосередньо втілюється у нескінченні ритуальні дії. Так, це філософія Дії. Усім єством сприймає життя селянин. Усім єством він і відповідає на «виклики» Логосу.

 

27.01 - Магія як філософська практика у традиційній культурі українців

Магія, тобто надприродний вплив на природні процеси, як ми це сприймаємо сьогодні, для людини традиційної народної культури – найприродніша річ. Адже в основі магії – зв’язок усього з усім у світі. Традиційна культура, що всотала у себе міфологічну картину світу, базується на цьому. Тому мислення людини народної культури можна визначити як «магічне».

Але чому ми вважаємо магію «філософською практикою»? Тому що, свідомо чи несвідомо, коли людина виконує навіть найпростіші магічні дії (хай і напівжартома), вона звертається до першооснов буття, контактує зі стихіями (вода, вогонь, земля, повітря…), які ще для давньогрецьких натурфілософів були більш ніж стихіями, сприймає життя у його цілісності та складності.

Чи потрібна магія сучасній освіченій людині, у яких сферах життя використовують українці магічні знання, чи сприяє це духовному розвитку – на ці та інші питання відповідь можна буде почути на лекції.
 

03.02 - Українська народна танатологія (філософія смерті)

Для людини традиційного світогляду Життя і Смерть – не антиподи. Це світи, межу між якими легко подолати. «Вмерле» «оживає» у ритуальних діях, а обряди (навіть найрадісніший – весілля) насичені семантикою смерті. За великим рахунком, смерті як остаточного зникнення для народної культури взагалі не існує.

Традиційна народна культура виробила певний дискурс для спілкування з Провидінням (Вищими Силами, Долею). Той світ не байдужо чекає людей з Цього світу: система знаків, які подаються вмираючому та (або) його рідним і близьким, спрямована не на те, щоб залякати людину, а на те, щоб хоч мінімально підготувати її до, можливо, найзначнішої події у її земному житті – переходу в інший світ, міцний зв’язок із яким насправді ніколи й не переривався.

Про віщування смерті, спілкування з мерцями, про те, яким уявляється Той світ в українському фольклорі і якою в цілому постає народна танатологія (вчення про смерть) – йтиметься у лекції, що базується виключно на польових матеріалах.

 

17.02 - Дорога як філософема у народній культурі українців

Дорога – один із найбільш семантично навантажених локусів у традиційній народній культурі. Адже дорога осмислюється не тільки як особливий фізичний простір, а й у метафізичному плані – як аналог життєвого шляху, як зв’язок між світами, місце потенційної зустрічі з нечистою силою…

Який існує комплекс правильної (ритуальної) поведінки мандрівника та його рідних перед дорогою і під час подорожі, які обереги вважаються рятівними у дорозі, які прикмети віщують щасливу чи нещасливу мандрівку, яка специфіка поведінки учасників обрядової ходи (весілля, похорону, колядування, ходіння з вертепом, викликання дощу, боротьби з епідемією тощо) – на ці та інші питання ви почуєте відповідь у лекції.

 

24.02 - Сни і дійсність у філософії буття українців

Що таке сон – психологи, медики і культурологи відповідають по-різному. Для людини, яка займається культурною антропологію, актуальною є згадка про первісний синкретизм міфологічної свідомості, адже для архаїчної людини сон і дійсність – це не щось несумісне і протилежне, а одне й те саме неподільне життя.

Вивчаючи традиційну народну культуру, зокрема тлумачення сновидінь і фольклор про віщі сни, не можна не погодитися з тим, що наші пращури мали рацію: життя і справді йде суцільним потоком, і під час сну зв’язок із інформаційним полем Землі відбувається значно краще, ніж у так званій «реальності».

Про залізну логіку народного тлумачення сновидінь і основні її принципи, про вражаючі факти віщування у снах радісних і сумних подій, про те, чи можна так зробити, щоб поганий сон не збувся, і про інші екзистенційно важливі речі піде мова на заключній лекції циклу.


Medium

Дата проведення: 20 січня

Час проведення: 19:00

Email: kharkov.info@newacropolis.org.ua

Контактний телефон: +38-073-009-04-63, +38-095-008-55-09

Місто: Харків

Адреса: вул. Римарська, 19, оф. 31 (3 під'їзд, 2 поверх)

Внесок учасника: 30 грн