Підтримуємо Україну у ці важкі для нашої країни дні

вул. Данила Щербаківського, 9А

Київ/Нивки

  • Вінниця
  • Дніпро
  • Запоріжжя
  • І.-Франківськ
  • Кам'янець–Подільській
  • Київ/Нивки
  • Київ/Поділ
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Харків

Шлях Воїна


Автори: Куруш Дорді

«Лицарство по суті – це поезія життя»

(Ф.Шлегель «Філософія історії»)

У яскравій міфологічній традиції Японії вирізняється легенда про створення Всесвіту, у якій ідеться про божества Ідзанамі та Ідзанагі, які занурили спис у небесний океан за намовою первинних богів. Коли вони підняли спис, краплі води, які стікали з його вістря, перетворилися на японські острови. Так стверджує переказ. Чи не це стало передумовою народження славетного духу японських воїнів-самураїв?

Передусім необхідно розвіяти уявлення про те, що самураї були просто жорстокими найманцями, досвідченими головорізами на службі у феодальних кланів, які рвалися до влади. Хоча в історичних документах наводиться безліч подібних прикладів. Імовірно, ці свідчення морального занепаду – відлуння більш глибокого, духовного способу життя.

Існування подібного класу воїнів характерне не тільки для Японії: можна згадати про лицарів у середньовічній Європі та про кшатріїв – воїнів у Стародавній Індії. Хоча в наш час ми схильні сприймати воїнів лиш як солдатів, у давні часи вважали, що войовничий дух пробуджує духовний стан свідомості. Тому згадки про славетних воїнів можна виявити всюди в стародавньому світі. Воїни усіма своїми силами прагнули захиститись від навали руйнівних сил Его, тому вони вели постійну битву з собою. Але саме в Японії виник офіційний кодекс поведінки, перелік приписів і правил, яких повинен був дотримуватися кожен самурай. Сьогодні він відомий нам як Бусідо, або «Шлях Воїна».

Кодекс Бусідо був свого роду інструкцією до дій, яка скеровувала поведінку воїна на полі бою та поза його межами. Саме як практичний посібник цей кодекс надавав можливість послідовно вибудовувати життя, орієнтуючи власні вчинки на універсальні цінності та чесноти таким чином, щоби кожна дія була сповнена рішучості та сенсу. У ньому також знайшли відображення деякі елементи дзен-буддизму, наприклад, самоаналіз. Отже, принципи та мораль становили фундаментальні засади життя.

Відомо, що суть шляху Самурая – у розвитку та вдосконаленні двох аспектів: Бун і Бу, Культури та Войовничості. Самурай повинен був досягти балансу між цими ідеалами, ставши вправним і дисциплінованим воїном, при цьому обізнаним у різних мистецтвах, каліграфії, поезії. Ті самураї, які досягли в цьому досконалості, славилися вмінням складати вишукані вірші під час розпалу бою і таким чином виявляли відсутність внутрішньої агресії, засвідчували здатність володіти собою та поважати ворога. Невідомий автор XVIII ст. порівнював Бун і Бу з крилами птаха:

«Культура та зброя подібні до двох крил птаха. Неможливо літати з одним крилом: якщо ви наділені культурою і позбавлені зброї, до вас будуть ставитися зневажливо, тоді як зброя без культури викликає в інших страх і відчуженість. Тому, опанувавши в житті культуру та зброю, ви одночасно будете викликати страх і водночас залишатися шляхетним. Тоді люди ставитимуться до вас доброзичливо, але з належним страхом, і будуть покірні» («Мистецтво Самурая», 2009).

В іншому анонімному джерелі говориться:

«Мистецтво війни – це не тільки вміння боротися. Ті, хто так думає, ті, хто задовольняється їжею та сном, – лише волоцюги. Істинний учень більше дбає про виховання свого розуму і дисципліну духу, ніж про вдосконалення бойових навичок».

Традиційно заведено говорити про сім, рідше – про вісім, чеснот Бусідо: це Справедливість, Мужність, Щедрість, Щирість, Шанобливість, Милосердя, Відданість. Вважалося, що ці чесноти споконвіку притаманні людині, її духу, хоча найчастіше лише в потенціалі; отже, коли ці якості виявляються, вони повною мірою засвідчують нашу справжню природу – духовної сутності, одягнутої в матеріальну, енергетичну, емоційну і ментальну оболонки.

Однак, як і будь-який інструмент, ці чесноти необхідно застосовувати на практиці, і саме це було основним обов'язком самурая: практикувати, відстоювати і стверджувати ці цінності в будь-якій ситуації. Всі чесноти пов'язані між собою, як ланки одного ланцюга, і становлять основу кодексу Бусідо. Наприклад, самурай вважав би безглуздим мужній вчинок, здійснений не в ім'я справедливості. Для самурая було неможливим проявити щедрість без милосердя. За уявленнями самурая, кожна дія має бути благородною, і тому будь-яка битва є почесною – як ззовні, так і всередині.

Але що це за бій? Хто і з ким проводить боротьбу? Мабуть, серед відгомонів зовнішніх битв між середньовічними воєначальниками нас більше хвилює та битва, яку все життя, день у день ведемо ми самі. Кожен день ми стикаємося з необхідністю вибору, що приводить нас до внутрішнього конфлікту між нижчим его та вищими чеснотами. Це одвічне протистояння знайшло прекрасне віддзеркалення в усіх міфологіях світу: Арджуна, який б’ється з Кауравами на полі Курукшетра, Св. Георгій, який вражає дракона, або Тезей, який вбиває Мінотавра. Усі ці міфи розповідають про славетних героїв, які долають небезпечних чудовиськ, що мешкають у бездонних глибинах нашого его. Саме в цій темній безодні причаїлися такі вади, як гнів, жадібність, заздрість, страх, комплекси – ті самі численні Каурави. І завдання кожного героя – не просто битися з кожним із цих драконів, а й знищити їх остаточно, щоб вони ніколи не змогли відродитися знову. Однак для того, щоби здолати чудовиськ, герою необхідна правильна зброя, тобто чесноти, які допомагають йому здобути перемогу. Наслідуючи їхній приклад у своєму житті, ми втихомирюємо нашу персону і виявляємо власну справжню природу.

Самурая можна охарактеризувати як «філософа в дії», чиє життя було спрямовано на те, щоб розкрити, пробудити своє справжнє «Я» і, перетворивши себе, стати «Я». Вічне і досконале, це «Я» лише на деякий час набуває матеріальної форми, щоби вступити в битву, вийти з неї переможцем і звільнитися від низинних спонукань, властивих скороминущій особистості. Тож дія в матеріальному світі – це прояв внутрішнього стану людини; отже, до кожної дії необхідно підходити з певною урочистістю, кожна дія вимагає уваги, дисципліни та врівноваженості, навіть під загрозою смерті.

Коли Платон сказав: «Люди – Боги, але забули про це», – він, ймовірно, прагнув ствердити справжню мету людського життя – пам'ятати та усвідомлювати ці внутрішні якості, проявляючи їх «тут і зараз». У «Бхагавадгіті» Крішна вчить: «Справжня Курукшетра – тут, у нашому власному житті». Так, шлях воїна важкий. Він вимагає терпіння, наполегливості та сміливості. Але досягти мети зможе лише той, хто почне подорож.

Зазвичай ми віддаємо перевагу легкому над важким, комфорту над ризиком, виживанню над справжнім життям. Однак для того, щоб жити, нам потрібні ці чесноти, які допомагають усвідомити свою справжню суть і вийти з темряви невігластва до світла, до життя щасливого та наповненого. Це свого роду «божественна GPS», яка дає нам можливість досягти вищої мети. Лише дослухаючись до тихого внутрішнього поклику й прагнучи жити цими цінностями, людина стає справжнім воїном, самураєм нашого часу. 

Оригінал статті тут


[1] Asian Art Museum of San Francisco. Chong-Moon Lee Center for Asian Art and Culture, San Francisco Arts of the Samurai, 2009.

Джерело зображень: By Marudubshinki | Wikimedia Commons | CCB BY PD