Учасник конкурсу «Найкраща книга Форуму-2016»

Час презентації: 14:00 - 14:45

Видавництво: Новий Акрополь

Автор: Делія Стейнберг

ISBN: 978-966-97200-3-1

Рік видання: 2016  

Мова видання: українська

Перекладено з: іспанської

Жанр: Есеї, Нехудожня література (нон-фікшн), Перекладна, Сучасна, Українська (вітчизняна)

Детальніше про книжку можна дізнатись тут: http://bookforum.ua/en/books/sogodni-ya-bachyla/

Ця книга, започаткована 1975 року як окремі дописи до постійної рубрики журналу «NuevaAcropolis», вартувала семи років ревної праці. Проте, читаючи її, навряд чи це хтось помітить. Семирічний доробок аж ніяк не видається довільним зібранням розрізнених чи штучно поєднаних фрагментів задля вдоволення цікавості незліченних щирих шанувальників професора Гусман, яких що не день більшає. Це, радше, цілісний твір, який, не бувши попервах задуманим у такому вигляді, засвідчує, що дисциплінований розум може цілеспрямовано й неухильно зберігати вірність власному розмислу. «Сьогодні я бачила...» — книжка особлива. Написана прозою, вона не поступається будь-якому відомому поетичному творові, оскільки її слова напрочуд невимушено заторкують найпотаємніше в кожній людині. Ця книга, написана у жанрі роздумів про наболілі питання сьогодення, виходить за межі часу і простору, в яких ми живемо, бо жоден її фрагмент не можна назвати відголосом скороминущих уподобань, що так само легко зникають, як і виникають. Отже, перед нами одна з тих незвичайних книг, обкладинка якої мало, а то й нічого нам не говорить, але під нею пульсує цілий світ, геть відмінний від нашого — охмареного песимізмом та безликістю; цілий світ, що, діючи як живодайний бальзам, стає одою Життю (з великої літери) у кожній з його незліченних форм. Що ж це за книга? Маяк у безпросвітньому мороку ночі? Осягнення давно омріяної мети? Чи неочікуване диво в той час, коли світом шириться виснага, скептицизм та невірство? Власне, усе разом, і значно більше. Хоча треба прочитати її, щоб зрозуміти, що ми хочемо сказати. З нами можна не погодитись; можна дослухатись або засумніватися. Відтінки сприйняття такі ж розмаїті, як розмаїта сама людська природа. Але ми анітрохи не сумніваємося в тому, що, дочитавши її до кінця, ніхто не залишиться байдужим. А час скаже своє останнє слово...