Перемогти страх

В самому серці страху, якщо це страх живий, а не той, що паралізує — знаходиться сила, яка допомагає нам здолати його. Так само, як в серці тьми знаходиться маленька іскра, яка може перетворитися на світло.

Страх паралізує тільки тоді, коли йому надається абсолютне значення: є тільки страх і нічого крім страху. Але якщо страх сприйняти як випробування, тоді у нас з'явиться й хоробрість, і для цього треба навчитися бачити небезпеку, дійсну або уявну, щоб знати з чим або з ким ми б'ємося. Ми можемо міцніти, зростати, щоб стати вищими за те, що нас лякає, тоді, коли знаємо чого боїмося.

Тобто, страх — перший з ворогів на шляху мудрості? Теоретично це ми вже знаємо, але треба ще й самим випробувати це. Мудрість — це не голова, повна ідей які, ніколи не застосовуються (саме з страху або слабодухості, або з потреби комфорта, зручностей, що також є одною з форм старала та слабодухості).

Мудрість це навчатися жити, еволюціонувати, прямувати до більшої впевненості та стійкості. Очевидно, для здобуття мудрості потрібно пройти багато незнайомих шляхів, потрібно здолати багато складних життєвих ситуацій, які дадуть нам досвід і залишити свій страх позаду. Вважати, що ми уникнемо цієї зустрічи з невідомим — це лише відтягування того, що неминуче відбудеться. Або, що ще гірше, жити, знаючи, що з нами постійно присутня тінь страху і думка про те, що ми могли дещо зробити, але не зробили. Ми сподівалися на народження внутрішнього героя, але він не народився, тому, що посередня людина, яка прагнула комфорту не змогла здолати перешкоди.

Життя перетворюється на колодязь мудрості, якщо ми навчимося долати страх, роблячи нові кроки. Йдеться про твоє життя і твої кроки. Не бійся.