Витоки

«Новий Акрополь»: як все починалося

Вже 50 років, від заснування в 1957 році, Культурна Асоціація «Новий Акрополь» піклується про виховання молоді, про її прилучення до ширших і більш глибинних філософських поглядів згідно з програмою, яка враховує вимоги сучасної епохи та незалежна від будь-якого релігійного, політичного або соціально-економічного впливу.

Професор Хорхе Анхель Ліврага (Jorge Angel Livraga) — ініціатор проекту — навколо однієї ідеї та єдиного філософського руху, що збагачує дух і виявляє спільні мрії, об'єднав молодих викладачів та студентів, до яких незабаром приєдналось багато різних людей.

Завдяки своїй соціальній та культурній діяльності Культурна Асоціація «Новий Акрополь» на початку сімдесятих років одержала визнання в Аргентині як громадсько-корисна установа. В цей період вона стає міжнародною організацією.

Сьогодні Міжнародна Асоціація «Новий Акрополь» репрезентована в п’ятдесяти чотирьох країнах. В ній понад десять тисяч активних членів і сотні тисяч підтримуючих її, які розмовляють п'ятнадцятьма мовами світу. Широкий спектр конфесій, традицій та культур, етнічної належності членів Асоціації — яскравий приклад співіснування і взаєморозуміння.

Засновник

Біографія

Хорхе Анхель Ліврага Ріцци (Jorge Angel Livraga) народився в Буенос-Айресі 3 вересня 1930 р. Помер в Мадриді 7 жовтня 1991 р. Його батьки, Вікторія Ріцци і Анхель Ліврага за походженням були італійцями, предки яких емігрували в Аргентину наприкінці 19 століття. Це дозволило професору Лівразі отримати італійське громадянство.

В 15 років він втратив батька, ця подія стала причиною глибокої душевної кризи, що пробудила в ньому зацікавленість езотеричною філософією. Він пов'язує своє життя з аргентинським теософським товариством, де й починає свої дослідження з історії релігії та символізму. Водночас він навчається на медичному факультеті Буенос-Айреського університету, прослуховує курси з історії, археології й мистецтва. Крім того, він пише поезії і в 1951 році, на конкурсі національної поезії в Аргентині отримує першу премію за книгу «Лотос».

В 1956 році він засновує журнал «Теософські дослідження» з метою познайомити студентську молодь із творами Е.П.Блаватської, одночасно порівнюючи їх із новітніми науковими відкриттями. В наступному році за порадою теософа Шрі Рама він розширює цю роботу, засновуючи «Новий Акрополь» — асоціацію, метою якої є розповсюдження філософії серед молоді за зразком класичних філософських шкіл, таких як Платонівська школа, школи еклектичного зразка. «Ми розуміли, що людство має величезний безцінний скарб мудрості, що залишається прихованою, забутою і недоступною для молоді. Ця мудрість містить відповіді, які стосуються сенсу життя й форм дії, що дозволяють робити суспільство й світ, який нас оточує, кращим». Кількома роками пізніше, асоціація, яка згідно зі своїми цілями мала стати міжнародною, засновує свій перший центр за межами Аргентини, в Монтевідео (Уругвай). За першим кроком були наступні, і незабаром «Новий Акрополь» з'являється в багатьох країнах Латинської Америки: Мексиці, Перу, Чилі, Венесуелі... В 1972 році Ліврага приймає рішення принести свій філософський ідеал в європейські країни, спочатку в Іспанію, а згодом у Францію і Англію. З того часу зростання «Нового Акрополя» не припинялося й сьогодні він існує в п'ятдесяти чотирьох країнах Європи, Америки і Азії.

Можна сказати, що життя й робота Хорхе Анхеля Лівраги (Jorge Angel Livraga) невід'ємні від заснованого ним руху. Усі свої зусилля він спрямовує на створення добре й ретельно розробленої системи навчання, синтезуючи великі вчення, що протягом історії дозволили людству створити культури й цивілізації. Він невтомно мандрував країнами, в яких існувала Асоціація, і під час цих мандрівок він проводить зустрічі, читає лекції, пише статті і налагоджує контакти з різними людьми.

Він зосереджує свою увагу на питанні практичного застосування цих знань, для нього філософія є способом життя, і вона однаково близька всім, не зважаючи на відмінність менталітетів і соціальних умов. Тому часто він свою працю визначає як «формування модуля виживання», який дозволить людині змінюватися на краще і змінювати світ на краще. Насильство, догматизм, расизм й інші форми заперечення розділяють й часто ведуть до зіткнень між людьми. Однак, їх руйнівну дію можуть припинити толерантність і культура, які проводяться у життя шляхом філософського формування, метою якого є пробудження прихованого внутрішнього потенціалу людини.

Праці

Хорхе Анхель Ліврага (Jorge Angel Livraga) в своїх працях намагався зробити філософію й знання доступними й зрозумілими всім. Його твори є педагогічними за своїм характером. Тому більшу частину його інтелектуального спадку складають лекції, які він читав перед найрізноманітнішою публікою, і які присвячені різним темам. Не незважаючи на це, в цьому розмаїтті домінує ідея пробудження свідомості кожної людини й заклик зробити світ більш справедливим і об'єднаним, щоб освіта й культура були б доступні для кожного. Хорхе Анхель Ліврага (Jorge Angel Livraga) розмірковує про світ, в якому він живе, і вказує на необхідність свободи думки й незалежності її від маніпуляцій. Видано збірку його лекцій в 4-х томах.

Його першим твором був «Анкор-учень», в якому розповідається про пригоди юного учня, який намагався осягнути таємниці езотеричної мудрості. Дія відбувається перед знищенням Посейдоніса, який за Платоном, є останнім уламком міфічного континенту — Атлантиди. В цьому романі, написанному в юності, Ліврага викладає вчення, яке підтримував протягом свого філософського формування. «Алхімік» — роман у формі історичної розповіді, в якому розповідається про таємні братства Європи ХVI століття, де автор висловлюється за свободу думки.

У творі «Елементали — духи природи», що був перекладений багатьма мовами, він пояснює різні феномени, що зустрічаються в природі. Цю мету автор переслідує й у творі «Вступ до мудрості Сходу», поширюючи її на сферу всієї езотеричної філософії. Твір є справжнім путівником для тих, хто починає свій пошук в області знань, що приховуються за розмаїттям філософських вчень і релігійних систем. До творів педагогічного характеру належать й «Листи до Делії і Фернана», що мають форму діалогу з двома найближчими учнями. Тут Ліврага відповідає на різні питання, що виникають у цих молодих людей на шляху формування філософського світогляду.

Лише у двох працях професор Ліврага звертається до проблем нашого часу. В одній з них — «Міфах ХХ століття» він аналізує зловживання владою, несправедливість, протиріччя того століття, і водночас закликає ввійти в ХХІ століття з більш незалежними поглядами. У творі «Пес Моассі» зустрічаємо той самий критичний погляд у формі фантастичної розповіді. Головним героєм є пес, який отримавши тіло людини, але в душі залишившись собакою, дивиться з властивою йому простотою логіки на ірраціональні моменти людського суспільства.

У книзі «Фіви», як археолог і знавець єгипетської цивілізації, Х.А.Ліврага (Jorge Angel Livraga) розповідає про Фіви — столицю Середнього царства — маючи на меті відкрити читачеві духовний спадок цього стародавнього світу, далекого і водночас близького сучасній людині, бо, як говорить автор: «Фіви — це стан душі».

Одна з тем дослідження, обраних Х.А.Ліврагою (Jorge Angel Livraga) — театральні жанри Давньої Греції. Так з'являється праця «Театр Містерій. Трагедія», у якій він досліджує глибинну й істинну реальність душі, розкриваючи деякі з аспектів, пов'язаних із пошуком величного в людині, з пробудженням внутрішнього героя, який є в кожному з нас. Цей твір, можливо, перший у низці запланованих ним дослідницьких робіт, які не судилося здійснити.

Ці праці було перекладено багатьма мовами: німецькою, французькою, англійською, португальською, грецькою, російською, українською та іншими.